Вольфганг Кеттерле | |
---|---|
Wolfgang Ketterle | |
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії | |
Народився |
21 жовтня 1957 (66 років) Гейдельберг, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | фізик, викладач університету, вчитель фізики |
Alma mater |
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Мюнхенський технічний університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Массачусетський технологічний інститут |
Науковий керівник | Herbert Waltherd |
Аспіранти, докторанти |
Martin W. Zwierleind Subhadeep Guptad |
Членство |
Леопольдина Національна академія наук США Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Американське фізичне товариство |
Нагороди |
член Американського фізичного товариства[d] член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2016) |
Вольфганг Кеттерле у Вікісховищі |
Вольфганг Кеттерле (нім. Wolfgang Ketterle; нар. 21 жовтня 1957, Гейдельберг, Німеччина) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом.
Вольфганг Кеттерле був другою дитиною в сім'ї з трьох дітей. Закінчив курси підготовки до університету (Abitur) в гімназії імені Бунзена в Гейдельбергу. У 1976 році приступає до вивчення фізики в Гейдельберзькому університеті. Після переддиплому переходить в Мюнхенський технічний університет, де починає займатися теоретичною фізикою. У 1982 році захищає диплом за темою релаксації спіна в неврегульованих матеріалах і переходить до інституту квантової оптики товариства Макса Планка в Гархінгу. Згодом переходить в Мюнхенський університет імені Людвіга Максиміліана в групу Герберта Вальтера, де в 1986 році захищає дисертацію по темі «Спектроскопія гідридів гелію і трьохатомних молекул водню».
Після перебування в Гархінгу Кеттерле повертається в Гейдельберг, де на кафедрі Юргена Вольфрума проводить дослідження по моторах внутрішнього згорання. 1990 року він знову міняє область діяльності і переселяється в США, щоб у групі Дейва Прітчарда працювати над завданням охолодження лазером. У 1993 році він приєднався до фізичного факультету МТІ, де досі займає кафедру фізики, спонсоровану фондом імені Джона Мак-Артура.
У 1986 році Кеттерле одружився з Габріеллою Зауер, з якою він був знайомий ще зі шкільної лави. У нього три дитини — Йонас (р. 1986), Йоганна (р. 1988) і Хольгер (р. 1992)
Під час аспірантури Кеттерле вдалося довести існування гідриду гелію (HeH) і вперше отримати спектри цієї молекули. Під час постдоковської роботи в Гархінгу йому вдалося, крім того, повністю пояснити ці спектри. Пізніше Герберт Вальтер описав його роботу одним реченням: «Він створив нову область фізики і сам же її вбив».
У 1995 році Кеттерле був одним із перших, кому вдалося створити конденсат Бозе — Ейнштейна. У 1997 р. він продемонстрував атомний лазер. У 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом був удостоєний Нобелівської премії з фізики «за експериментальне спостереження бозе-ейнштейнівської конденсації в розріджених газах атомів лужних металів і за перші фундаментальні дослідження властивостей таких конденсатів».
Став членом Гайдельберзької академії наук.
|