Бертон Ріхтер | |
---|---|
англ. Burton Richter | |
Народився |
22 березня 1931 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Помер |
18 липня 2018 (87 років) Пало-Альто, Санта-Клара, Каліфорнія, США ·серцева недостатність |
Країна | США |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater |
Массачусетський технологічний інститут (1956) Mercersburg Academyd Far Rockaway High Schoold |
Галузь | фізика, екологія і сталий розвиток |
Заклад |
Національна прискорювальна лабораторія SLAC Стенфордський університет |
Науковий керівник | Bernard T. Feldd |
Членство |
Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук AAAS Американське фізичне товариство JASON |
Нагороди | |
Бертон Ріхтер у Вікісховищі |
Бертон Ріхтер (англ. Burton Richter; 22 березня 1931, Нью-Йорк, США — 18 липня 2018 Пало-Альто, Каліфорнія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1976 рік, спільно з Семюелем Тінгом «за основний внесок у відкриття важкої елементарної частинки нового типу».
Навчався в Массачусетському технологічному інституті, де 1952 року здобув ступінь бакалавра, а 1956 року ступінь доктора філософії з фізики. З 1984 по 1999 був директором Лінійного прискорювача частинок у Стенфорді (SLAC).
Під час своєї професури в Стенфордському університеті Ріхтер, спільно з Девідом Рітцсоном та за підтримки комісії з атомної енергії США, побудував прискорювач SPEAR (Стенфордське позитронно-електронне асиметричне кільце). За допомогою цього пристрою він виявив субатомну частинку, яку він назвав псі-частинкою (ψ) (тепер ця частинка називається J/ψ-мезоном).
Цю ж частинку відкрив незалежно від нього Самюел Тінг. За дане відкриття обидва науковці в 1976 були відзначені Нобелівською премією з фізики.
Ріхтер працював у правлінні радників комітету науковців та інженерів США — організації, що представляє інтереси науки в уряді США.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |