Клаус фон Клітцинг | |
---|---|
нім. Klaus von Klitzing | |
Народився |
28 червня 1943 (80 років) Сьрода-Великопольська, Сьредзький повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща |
Країна | Німеччина |
Національність | Німець |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater |
JMU Мюнхенський технічний університет Брауншвейзький технічний університет AGQd |
Галузь | фізика |
Заклад |
Штутгартський університет Мюнхенський технічний університет |
Посада | професор |
Науковий ступінь | докторський ступінь |
Членство |
Лондонське королівське товариство Леопольдина Папська академія наук Національна академія наук США Китайська академія наук Гайдельберзька академія наук Баварська академія наук Російська академія наук Австрійська академія наук |
Відомий завдяки: | Квантовий ефект Хола |
Нагороди | Нобелівська премія з фізики (1985) |
Клаус фон Клітцинг у Вікісховищі |
Клаус фон Клітцинг (нім. Klaus von Klitzing; нар. 28 червня 1943, Шрода, окупована Німеччиною частина Польщі) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1985. Став всесвітньо відомим після експериментального відкриття квантового ефекту Хола.
Народився у місті Шрода неподалік німецько-польського кордону. Він був третім з чотирьох дітей лісничого Богислава фон Клітцинга та Анни Ульбріх. Під час Другої світової війни родина Клітцингів емігрувала на Захід до Люттена, потім до Ольденбурга, а 1961 - до Ессена. Клаус здобув середню освіту в Артланд-гімназії міста Квахенбрюна, що дозволило йому з 1962 до 1969 спеціалізуватися з фізики в Технічному університеті Брауншвейга. З 1969 по 1980 рік в університеті Вюрцбурга. 1972 року захистив дисертацію на вчений ступінь доктора філософії, за темою «Гальваномагнітні властивості телуру в сильних магнітних полях».
1975 Клітцинг провів в Оксфорді, де в той час виготовлялися кращі надпровідні магніти — важливий інструмент для дослідження поведінки електронів у напівпровідниках.
Через чотири роки починає працювати в лабораторії сильних магнітних полів у Греноблі.
У 1978 році став доктором наук (Doctor Habilitation). А з 1980 до 1984 — професор Технічного університету Мюнхена. З 1985 — директор Інституту досліджень твердого тіла імені Макса Планка в Штутгарті.
У 1992 році спільно з іншими видатними науковцями підписав «Попередження людству».
У 2016 році спільно з іншими нобелівськими лауреатами підписав відкритого листа до ООН, Грінпіс та урядів усього світу із закликом припинити боротьбу з генетично модифікованими організмами (ГМО).
Одружений, має двох синів і дочку.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |