Ганс Дельбрюк (нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück) | |
---|---|
нім. Hans Delbrück | |
Ім'я при народженні | нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück |
Народився |
11 листопада 1848 Берген-на-Рюгені, земля Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія |
Помер |
14 липня 1929 (80 років) Берлін Німеччина |
Поховання | Груневальдський цвинтарd |
Місце проживання |
/ Берлін Німеччина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | політик, військовий історик, історик, викладач університету |
Alma mater | Гейдельберзький університет, Грайфсвальдський університет, Боннський університет |
Галузь | Воєнна історія |
Заклад | Берлінський університет |
Посада | депутат рейхстагу Німецької імперіїd і член Палати представників Пруссіїd |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | докторський ступінь |
Аспіранти, докторанти | Martin Jahnd |
Партія | Вільна консервативна партія |
Війна | французько-прусська війна |
Відомий завдяки: | автор класичних праць з воєнної історії |
У шлюбі з | Lina Thierschd |
Діти |
Emmi Bonhoefferd Макс Дельбрюк Justus Delbrückd |
Нагороди | |
Автограф | |
Ганс Дельбрюк у Вікісховищі |
Ганс Дельбрюк (нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück; 11 листопада 1848, Берген-на-Рюгені, земля Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія — 14 липня 1929, Берлін) — німецький воєнний історик та політик, батько нобелівського лауреата, фізика Макса Дельбрюка.
Сфера наукових інтересів Г. Дельбрюка — історія воєнного мистецтва з найдавніших часів до початку ХХ віку.
Народився в сім'ї окружного судді, серед представників родини якого також було багато військових.
Навчався у Гейдельберзькому, Грайфсвальдському та Боннському університетах.
Солдатом брав участь у франко-прусській війні 1870—1871, в цей час перехворів тифом. Після війни повернувся до Боннського університету, щоб захистити дисертацію, присвячену середньовічному німецькому хроністу Ламберту Герсфельдському (захист відбувся 1873 р.).
У 1881 отримав призначення в Берлінський університет, в якому пропрацював до 1921.
Дельбрюк вів активну суспільно-політичну діяльність, він був членом прусської палати депутатів у 1882–1885 рр., а в 1884–1890 рр. — депутатом в рейхстазі. Належав до партії вільних консерваторів.
Літературна діяльність Г. Дельбрюка розпочалася з публікації біографії генерала-фельдмаршала А. фон Ґнайзенау (у 2-х тт., 1-й том — Берлін, 1864). Після цього він підготував декілька монографій з історії воєнного мистецтва. 1900 року вчений розпочав писати найголовнішу працю свого життя — багатотомної «Історії воєнного мистецтва в рамках політичної історії». Перший її том з'явився в Берліні 1900 року, а останній, четвертий — там же 1920 р.
На початку 1930-х рр. «Історію воєнного мистецтва…» Дельбрюка почали перекладати російською мовою в СРСР.
Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |